Квартирне питання. Чи є спосіб не втратити житло в окупації

Останніми місяцями окупаційна адміністрація в Маріуполі активізувала дії щодо віднімання приватної власності маріупольців, які вимушені були залишити своє місто і полишити там своє майно. Публікують списки так званого «нічийного» майна, погрожують забрати його, якщо власник не заявить про себе.

Чи є можливість зберегти таке майно, на яке поклали око окупанти? Ми зібрали думки юристів, розповіді людей, які намагались вирішити це питання, і готові поділитися з вами цією інформацією.

Не так, як було в Донецьку

Окупація Донецька розпочалась в 2014 році, але ні про яку експропріацію (тобто віднімання приватної власності) тоді не йшлося. Люди, які тікали від окупації і залишали свої квартир або будинки в Донецьку, через друзів, знайомих сплачували комунальні послуги протягом багатьох років.  Ніхто не вважав квартири, які роками стоять порожніми,  - безхазяйними. Ніхто не оголошував такі квартири «державною власністю» і не вимагав від людей обов’язково повертатися у Донецьк, щоб зберегти своє майно.

Зовсім інша ситуація в окупованому Маріуполі. 

По-перше, через тотальній бомбардування, яких ніколи не було в Донецьку, в Маріуполі дуже мало зберіглося придатного житла. А людей, які залишилися без даху над головою, багато. Тож в інтересах цих людей окупанти вирішили, що можуть порушити право власності людей, які поїхали з міста.

Крім того, змінилася політична ситуація. Донецьк залишався територією України навіть в очах російської влади. Зараз Росія намагається повністю анексувати Маріуполь, вичавити звідти українське населення і замінити його росіянами. Потенційно, окупанти вважають кожну людину, яка поїхала із міста, нелояльною до окупантів, тому зацікавлена в тому, щоб у такої людини не залишилось майна і не було мотивації повертатися у місто.

Саме тому росіяни проводять таку жорстку політику щодо майнових прав маріупольців.

Що окупантів цікавить в першу чергу

Звісно, в першу чергу окупантів цікавить житло, яке зберіглося в такому стані, в якому можна жити, і в такому районі, в якому біль-менш можна жити. Тобто в першу чергу їх цікавить Центральний та Приморський райони. Вони розшукують квартири та будинки, власники яких загинули, і хочуть заселяти такі квартири і будинки іншими людьми, в тому числі росіянами, яких дуже багато в Маріуполі (це не тільки будівельники, а і військові, а також чиновники, яких присилають у місто контролювати діяльність місцевих колаборантів).

Крім того, росіян цікавить нежитлова нерухомість. Вони прагнуть використовувати те, що вціліло, у власних бізнес-потребах.

На жаль, доводиться констатувати, що в перелік квартир та будинків потрапило багато майна, власники яких живі та здорові, проживають в Україні або за кордоном, але з якоїсь причини їхні сусіди не захотіли повідомити про це окупантів. І таке житло також опинилось в списках кандидатів на експропріацію. 

Тож для проформи, окупанти  тепер вимагають від власників протягом місяця з моменту потрапляння їхнього майна у списки безхазяйного, приїхати особисто у Маріуполь та повідомити, що вони живі і мають документи на підтвердження права власності на квартиру або будинок. 

Але ж багато хто поїхав з міста і не збирається повертатись. Що ж робити?

Нотаріальні довіреності. Це вихід чи поганий варіант?

Спочатку окупанти повідомили, що якщо хтось мешкає за межами окупації, він може звернутися до російського консульства і оформити там офіційну довіреність на певну особу, яка територіально знаходиться у Маріуполі, щоб та мала змогу укладати договори з комунальними службами, сплачувати квартплату і виконувати інші дії з майном (право на продаж  - за бажанням власника).

Це викликало справжній ажіотаж у російських консульствах. Справа в тому, що вони не працюють на території України. Людям, які бажали оформити доручення та врятувати свої квадратні метри, доводилося їхати за кордон. Там утворились величезні черги.

В Польщі, наприклад, черги в російські консульства сягали 2-3 місяців, розповіла 0629 Олена К.

Аналогічна ситуація і у Німеччині, де також багато біженців з України. «Черги великі. А ще нам повідомили, що кількість консульств РФ буде скорочуватися, що теж додало паніки», - розповіла Юлія Д.

Вартість оформлення довіреності у Німеччині, наприклад, складає 90 євро. Приблизно ще 30 євро людям, які оформили довіреність, треба заплатити перевізнику, який візьметься доставити документ у Маріуполь і передати певній особі. Тобто більше 100 євро (приблизно 5 тисяч грн) за документ, який, як виявилось, має сумнівну легітимність.

Наталка Д., яка мешкає в Дортмунді, змогла оформити та передати довіреність своїм родичам в Маріуполі ще тиждень тому, і сподівається, що проблема з житлом буде вирішена.

Але є і інша інформація. Як розповіла 0629 мешканка Маріуполя, яка зараз намагається вирішити проблему з житлом для своєї племінниці, окупанти перестали приймати ці доручення.

Виявляється, російське консульство декілька місяців поспіль видавало доручення, які по факту є незаконними у Росії, тому що російське консульство може працювати лише з громадянами Російської Федерації. Біженці з України не мають російського паспорту, тому, як нам пояснили, доручення, які вони оформлювали, є незаконними.

За інформацією джерела 0629, зараз окупанти припинили приймати такі довіреності і вимагають особистої присутності власників житла.

«Розумієте, по факту Росія не визнає Маріуполь російською територією. От коли Крим анексували, там одразу підключили всі російські реєстри. А в Маріуполі жоден російський реєстр не працює, - розповів Микола Т., який зараз знаходиться в місті. – Ми коли в Ростов виїжджаємо, нам на прикордонному пункті в Новоазовську ставлять штамп про перетин кордону. Ось і все що потрібно знати про російську владу в Маріуполі. Тому там нічого легально неможна оформити, продати, купити. Все на папірцях, нотаріально завірених розписках».

Знайомий пана Миколи, за його словами, нещодавно продав будівельнику із Росії свою квартиру в Маріуполі. Чоловік мешкає у Польщі, але оформив на пана Миколу довіреність, і той уклав, так би мовити, угоду купівлі-продажу.

«Я прийняв від покупця гроші, а все, що натомість дав йому – це нотаріально завірену розписку, що передаю права власності на квартиру. В українських реєстрах мій знайомий як був власником квартири, так і залишився власником. І він навіть не приховує, що після деокупації міста збирається повернутись у Маріуполь у власну квартиру», - розповів Микола Т.

В юридичному департаменті Маріупольської міськради підкреслюють: жодна операція з нерухомістю на окупованій території не визнається державою України. Тому не треба хвилюватись, а дочекатися деокупації міста.

Також юристи застерігають: російські консульства можуть використовувати оформлення доручень як засіб для збору інформації про певних осіб. Бо людина під час візиту в російське консульство залишає там свої персональні дані, адресу. І невідомо, як саме Росія буде використовувати відомості про маріупольців, які зараз залишили місто. Тож краще утриматися від зайвих контактів з російськими державними установами. 

То що ж робити?

Є тільки один спосіб відносно безпечно уберегти своє житло від експропріації. Він ненадійний, але іншого немає. Це заселити його людьми. Орендар або просто знайома людина, яка зголоситься пожити у вашій квартирі, може відвернути увагу окупантів від квартири. Принаймні, на певний час.

Все одно можуть виникнути питання з укладанням угод на постачання комунальних послуг. Але це точно відтермінує проблему. 

Пам’ятаємо: жодне майно не вартує власної безпеки. Віримо у Збройні сили України, які неодмінно зможуть повернути місто і повернути його мешканців у їхні майнові права.  

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube