Справа "азовців": російська прокуратура запросила терміни 23 українським військовополоненим,- ФОТО

21 серпня прокуратура росії в суді запросила терміни для 23 полонених українців, які зараз утримуються у СІЗО-5 Ростова-на Дону. Серед них дев'ять жінок. Всі полонені служили в "Азові", деякі обороняли Маріуполь.

На засіданні був кореспондент «Медіазони».

Прокурор російського судилища попросив засудити:

• Олену Аврамову, Олену Бондарчук та Лілію Павріанідіс до 17 років позбавлення волі;
• Ніну Бондаренко, Наталю Гольфінер, Ірину Могітич та Владиславу Майбороду до 16 років;
• Артема Гребешкова, Артура Грецького, Олексія Смикова, Ярослава Ждамарова та Олександра Мероченца до 23 років;
• Анатолія Грицика, Олега Міжгородського, Олександра Мухіна та Микиту Тімоніна до 22 років;
• Олега Жаркова до 19,5 років;
• Олександра Ірха до 21 року;
• Марину Текіну до 16,5 років;
• Лілію Руденко до 19 років;
• Олега Тишкула до 24 років.

Давиду Касаткіну та Дмитру Лабінському, яких вже обміняли на російських військових, звинувачення заочно запросило 24 та 23 роки відповідно.

Оскільки жіночих колоній суворого режиму в росії немає, для полонених українок прокуратура потребує термінів відбування в колонії загального режиму, для всіх чоловіків-українців — суворий режим.

Перші кілька років вони проведуть у в'язниці і лише потім будуть переведені до колонії суворого режиму.

Проти загиблого у СІЗО маріупольця Олександра Іщенка справу закрили, тож термін йому не просили.

Читайте також: Військовополонений маріуполець Олександр Іщенко, який помер через побиття, намагався вкоротити собі віку

Прокуратура країни-агресора вважає доведеним, що всі підсудні проходили службу в полку «Азов» та висловлювали «негативне ставлення до російськомовного населення», а також дотримувались «проукраїнських радикальних поглядів».

Загалом у справі проходили 24 українці. Усі вони у різний час служили в «Азові» за контрактом або були вільнонайманими службовцями. Деякі брали участь в обороні Маріуполя та «Азовсталі», інші на момент російського вторгнення вже залишили службу та були затримані у себе вдома або під час «фільтрації».

Двох - Давида Касаткіна та Дмитра Лабінського - вже обміняли на російських військовополонених і тепер судять заочно.

Серед фігурантів справи дев'ятеро жінок, більшість із них — кухарки, які готували їжу для військовослужбовців полку «Азов».

Кримінальну справу було порушено на території самопроголошеної "ДНР", і обвинувачені спершу утримувалися у СІЗО Донецька. У вересні 2022 року справа надійшла до місцевого суду, який після кількох місяців слухань перенаправив його до Південного окружного військового суду Ростова-на-Дону.

Спочатку фігурантам справи ставилися взнаки статті КК "ДНР", а в червні 2023 р. обвинувачення перекваліфікували відповідно до статей КК РФ: дії, спрямовані на насильницьке захоплення влади (стаття 278 КК), участь у діяльності терористичної організації (стаття 205.5 КК), здійснення навчання в цілі терористичної діяльності (стаття 205.3 КК).

Незалежний правозахисний проєкт «Меморіал» визнав усіх фігурантів цієї справи політв'язнями.

"Нікому з них не ставиться за провину якихось військових злочинів: усіх їх судять за сам факт проходження служби в українському полку «Азов», оскільки у 2022 році Верховний суд оголосив його терористичною організацією.

Ми вважаємо рішення Верховного Суду про визнання полку «Азов», терористичною організацією неправомірним, а отже, неправомірні та звинувачення щодо «терористичних» статей на підставі причетності до цього підрозділу. Більше того, вона була прийнята лише 2 серпня 2022 року, вже після затримання фігурантів справи.

Притягнення військовослужбовців «Азова» до відповідальності за статтею про насильницьке захоплення влади є неправомірним, оскільки їх судять за участь у військових діях на території самопроголошеної «ДНР». Міжнародна спільнота визнає територіальну цілісність України, а тому участь бійців «Азова» у діях щодо відновлення конституційного порядку та відображення військової агресії є законною. Насильницьке захоплення влади на Донеччині здійснювалося не бійцями «Азова», а самої «ДНР» спочатку за негласної, а потім і відкритої підтримки Росії.

Переслідування військовополонених у кримінальному порядку суперечить нормам міжнародного права, насамперед Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. З погляду міжнародного права порушення Росією Женевської конвенції щодо військовополонених із полку «Азов» може розглядатися як військовий злочин", - написали правозахисники.

Справу проти полонених українців колегія із трьох суддів під головуванням судді В'ячеслава Корсакова почала розглядати 19 липня 2023 року.

Читайте також: Чергове судилище: терористи “ДНР” посадили захисника Маріуполя на 22 роки за ґрати