Куди евакуюють людей з Донеччини, в яких умовах вони живуть, скільки грошей отримують і чому повертаються

1 млн 468 тисяч мешканців Донеччини евакуювалися в інші регіони України або за кордон з початку повномасштабного вторгнення.

Проте війна просувається все далі і далі вглиб Донецької області, все нові населені пункти потрапляють у зону ризику бойових дій. Станом на зараз триває вже 12-ий етап евакуації, який не змінює основну проблему: люди не хочуть виїжджати.

Причини у всіх різні, звичайно. (Ось тут, у відео, ми говоримо про це). Але основна – все ж таки страх і невідомість.

Ми з’ясували, на яких умовах зараз відбувається евакуація. Яка вона – обов’язкова чи примусова. В яких умовах живуть евакуйовані, і скільки грошей вони отримують у якості допомоги.

Спочатку цифри  і факти

За інформацією начальника відділу оперативно-чергової служби, зв'язку, оповіщення та інформування населення департаменту з питань цивільного захисту Донецької ОВА Дмитра Петліна, зараз обов’язкова евакуація відбувається в 23 населених пунктах. 

Обов’язкова – означає, що треба виїжджати, проте силоміць влада не має права вивозити людей. 

Більша частина все ж таки евакуюється добровільно, проте чимало таких, хто категорично відмовляються. Станом на зараз на Донеччині ще залишаються приблизно 390 тисяч людей, серед них - 4939 дітей.

 Це число постійно змінюється.

З початку серпня евакуювалися 47 тисяч людей, серед них - 4645 дітей.

Найгірша безпекова ситуація – в 16 населених пунктах. Там оголошена примусова евакуація і досі залишаються приблизно 52 тисяч осіб, з них 2599 – діти.

14305 людей офіційно відмовилися від евакуації.

Що таке примусова евакуація

Примусову евакуацію оголошують спільним рішенням військових, державної та місцевої влади. 

Проте це не означає, що людей силоміць женуть в евакуаційні автобуси. Ні. Примусовість розповсюджується виключно на родини з дітьми.

Держава навіть своїм рішенням не може силоміць відібрати від батьків дитину – тільки за рішенням суду. Тому представники влади, поліція займаються вмовлянням та переконанням.

Проте є дієвий механізм, який дозволяє переконувати батьків вивозити дітей із зони бойових дій. 

Як повідомила начальниця служби у справах дітей Наталія Тимофеєва,  поліція розпочала складати протоколи на батьків за ст. 184 щодо неналежного виховання і неналежного утримання дітей. І це діє переконливо. Чиновниця зазначає, що кількість протоколів – невелика. Батьки погоджуються вивозити дітей і їдуть разом з ними.

Хто, як і куди

Щоденно із Покровська та Краматорська відходять евакуаційні потяги. Сотні людей щодня сідають у власні автівки або транспорт, наданий державою та численними гуманітарними фондами, і залишають рідні домівки.

Держава забезпечує безкоштовне харчування в дорозі для тих, хто евакуюється Укрзалізницею. Воно організоване завдяки міжнародним фондам, які активно працюють зараз на сході України.

Місцева влада складає списки тих, хто виїжджає. Потім передає їх в соціальні служби, і незалежно від того, евакуювалася родина самостійно чи за державний кошт, їй забезпечують спрощену процедуру постановки на облік внутрішніх переселенців та отримання допомоги від держави на оренду житла в перші пів року.

Заступник начальника управління - начальник відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Дмитро Пожарський наголосив: держава допомагає виїхати з небезпечної зони всім, але забезпечує безкоштовним житлом лише тих, хто є соціально незахищеним.

Зараз людей вивозять в двох напрямках – до Закарпатської області та Кіровоградської області.

«Ми евакуюємо на умовах державного забезпечення родини, які потребують соціальної допомоги. Раніше вивозили їх до Рівного, на Волинь, зараз – в Закарпатську область і скоро будемо до Кіровоградської області. Ми працюємо над пошуком місць для проживання. Місця тимчасового поселення – так це правильно називається», - пояснив Пожарський.

 На вокзалах переселенців зустрічають представники місцевих органів влади, волонтери, медичні працівники, які надають необхідну допомогу, відвозять людей в місця тимчасового проживання. Як правило, це – гуртожитки. Але такі гуртожитки, які відповідають санітарним вимогам. Родинам забезпечують окремі кімнати, надають можливість готувати їжу самостійно.

Дмитро Пожарський підкреслив: за законом держава не зобов’язана безкоштовно годувати евакуйовані родини, проте в деяких містах місцева влада бере на себе таку відповідальність і у співпраці з міжнародними донорами організує і 3-разове харчування. Тобто це залежить від залученості і бажання місцевих громад.

Грошова допомога

Кожна родина по прибуттю на місце тимчасового проживання отримує гуманітарний набір.

Соціальні працівники допомагають оформити державну допомогу на оренду житла у розмірі 2 тис грн. – для дорослого і 3 тис. грн.. – для дитини.

Окрім цього, в Україні, в місцях тимчасового поселення працюють благодійні фонди з усієї України. Вони самостійно спілкуються з евакуйованими родинами і визначають тих, яким будуть призначати фінансову допомогу.

Наприклад, ЮНІСЕФ допомагає сім’ям з дітьми.   Вони самі формують базу даних і увалюють рішення про допомогу – 10800 грн на людину. Тобто якщо в родині 4 людей, то вона отримає більше 40 тисяч разової допомоги, яка є досить суттєвою.

Фінансову підтримку надає також фонд  Solidarites International, який в телефонному режимі працює з евакуйованими особами і визначає, кому буде надавати гроші. 

Є і інші організації і фонди, в тому числі ООН.

Люди, які заселяються в місця тимчасового проживання, укладають договори на пів року. Через пів року родина може залишити це приміщення, і договір буде розірваний, а може залишитися, і тоді договір буде пролонгований.

Важливо: родини, які мешкають в таких соціальних гуртожитках, не сплачують комунальні послуги взагалі.

Маломобільні групи: шляхи евакуації

Маломобільних людей, прикутих до ліжка, також евакуює держава. Якщо вони одинаки, не мають близьких, які б могли про них потурбуватися, тоді їх евакуюють трьома способами.

1. У релокований у Полтаву бахмустький психо-неврологічний геріатричний  інтернат засобами і силами обласної військової адміністрації.

2. У співпраці з Міністерством соціальної політики – у більш віддалені райони України, в спеціалізовані пансіонати.

3.Міжнародні та українські  фонди також вивозять одиноких безпомічних людей в приватні шелтери по всіх Україні, соціальна допомога там надається відповідно до державних стандартів.

Якщо є рідні, які можуть забезпечити догляд, їх евакуюють разом в місця тимчасового поселення.

І все ж таки вони повертаються

З початку повномасштабного вторгнення до себе додому повернулися близько 230 тисяч людей.

Як зазначають в Донецькій ОВА, причини для такого рішення у людей різні. Хтось хоче обробити свій огород, подбати про будинок. У когось закінчилися гроші, і повернення до дому, навіть в небезпечну зону, дозволяє людині економити.

Ну а хтось просто хоче на рідну землю

Мільйони причин щоб повернутися, проте є одна – найважливіша – чому не треба цього робити: цінність життя.

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube