Володимир Зеленський дав тригодинне інтерв'ю Лексу Фрідману, інколи переходячи на мат

Відомий американський подкастер Лекс Фрідман записав тригодинну розмову з президентом Володимиром Зеленським.

Лекс Фрідман є прихильником республіканців у Штатах. Він багато спілкується з лідерами республіканської партії. До інтерв'ю з Володимиром Зеленським, він встиг поспілкуватися з Дональдом Трампом, Ілоном Маском, Іванкою Трамп, Хавʼєром Мілеєм, Марком Цукербергом, Біньяміном Натаньяху, Джефом Безосом та іншими.

Видання "Бабель" зазначає, що до початку зустрічі чи не головним питанням стала мова інтервʼю. Фрідман, який має українське походження і певний час жив у Києві, запропонував спілкуватися російською — української він не знає. Багатьох українців ця пропозиція обурила. Врешті-решт, Фрідман і Зеленський зустрілися в Києві й поговорили про війну, мир, Путіна і Трампа одразу трьома мовами — російською, англійською та українською. Коли і цього не вистачало, а емоції переповнювали, президент переходив на матюки.

«Бабель» зібрав цікаві діалоги, неочікувані питання Фрідмана і зухвалі відповіді Зеленського.

Будапештський меморандум

Я хочу зрозуміти, як це виглядає, як виглядають гарантії безпеки, що задовольнять Україну і Росію.

Україна мала гарантії безпеки у Будапештському меморандумі. Гарантії давали Сполучені Штати Америки, Росія, Британія, Франція, Китай. Це зараз ми розуміємо, що це ніякі не гарантії безпеки, там було слово assurance — запевнення. Зараз просто треба знайти тих людей, хто це придумав, і посадити. Після того як була окупована частина Донбасу і Крим, Україна тричі протягом кількох років відправила листи всім гарантерам з проханням провести передбачені Меморандумом консультації. Всі повинні були терміново приїхати. Чи хтось приїхав? Ні. Чи хтось відповів на ці листи? Ні. Чому? Та похеру! Це ж зрозуміло російською? Яка б країна з цих пʼяти не сиділа за столом перемовин, просто папірцю і словам «ми вас врятуємо» довіряти не можна. Другий вагон цього потяга «гарантії безпеки» ― Мінські угоди.

Мирні переговори у 2019-му

У мене є наївна мрія, що ви сядете разом із Путіним і Трампом і домовитеся, як припинити вогонь і знайти шлях до миру. Трамп дуже хоче домовитися.

Розповім про одну ситуацію. У 2019 році в грудні у Парижі у Версальському палаці я, Макрон, Меркель і Путін домовились про припинення вогню. Це була багатогодинна розмова. Всі втомилися, і ми залишилися вдвох. І я йому казав: давай припинимо вогонь. У мене було багато аргументів, я був добре готовий до цієї розмови, а він — ні, запитував, що за кордон, де знаходиться? Він нічого не збирався робити. Його цікавило лише продовження транзиту газу — це була безпека для Європи, Меркель мене дуже просила про це. Для нього це були просто гроші. Про цей контракт він знав усі деталі. Друге, ми з ним домовились про обмін [полоненими] — це було важливіше для мене. І третє — припинення вогню. Так-от, вони почали знову нас убивати десь через місяць. Фронт стояв на місці, а вони вбивали людей. Я дзвонив йому кілька разів, просив про припинення вогню, він казав, що не може бути, щоб порушували, і що розбереться. Потім вони перестали брати від нас слухавку взагалі і почали відправляти до нас снайперів. На вбивстві наших людей — дітей і жінок — вони тренувалися. Це було полювання. Потім їх [снайперів] відправляли в Сирію чи Африку.

Але треба знайти шлях до миру.

Він є — сильна Україна, безпекові гарантії і зброя.

Початок повномасштабного вторгнення

До вторгнення, треба чесно сказати, всі щось казали, прогнозували. Я просив тільки про одне, передусім у США: якщо ви впевнені, просто посильте нас зброєю, але найкраще спробувати запобігти війні, я маю на увазі санкції. Не кажіть, будь ласка, що якщо Путін прийде, якщо він пройде через кордони, якщо він буде вбивати, ми введемо санкції. Це хуйня, вибач. Реально. Але ми не отримали такої допомоги.

Вибачення Лукашенка

Через кілька днів після повномасштабного вторгнення Лукашенко по телефону вибачався, казав, що то не він, що з його території ракети пускав Путін. Це його слова, у мене є свідки. Він сказав: «Ну ти повір, Володя, це не я. Я не контролюю, це просто ракети, це Путін». Я йому сказав, що він такий самий убивця. А він мені: «Зрозумій, не можна воювати з росіянами». А потім каже: «Ну добре, ну вдар по нашому Мозирському нафтопереробному заводу, ти ж знаєш, як багато він для мене значить».

Перемовини з Путіним і прощення росіян

Якщо ви думаєте, що президент іншої країни цілковитий псих, то з ним буде важко домовитись. Ви маєте дивитись на нього, як на серйозну людину, яка любить свою країну і любить свій народ. І так, веде жахливу війну.

Ти про кого говориш? Хто любить свою країну?

Про Путіна. Думаєте, він не любить свою країну?

Не любить. Яка його країна? Він вирішив, що Україна теж його країна. А завтра вирішить, що і Америка його країна. Чеченців йому не шкода? Вони схожі на росіян? Так, вони говорили російською через русифікацію, але вони інший народ. Інша віра. Інша мова. Мільйон вбитих. Як він їх вбивав? З любовʼю? Блядь! В обіймах задушив, як українською кажуть. Так люблю, шо аж вбить хочеться! Ось це його любов. Ви помиляєтесь, він не любить свій народ, він любить своє близьке оточення.

Чи настане такий день, коли українці пробачать росіян і почнуть подорожувати в обидва боки, одружуватимуться, дружитимуть?

Історія давно відповіла на це питання. Не знаю, як буде у нас, але після кожної страшної війни одна країна визнавала, що вона агресор і що її злочини неможливо пробачити. В Німеччині люди досі вибачаються. Вони не шукають компромісів. Є засуджені вбивці. Репарації виплачені. І тоді люди доходять до порозуміння. Росія буде вибачатись. Бо вони винні. Винні і ті, хто воював, і ті, хто мовчав.

Дональд Трамп

Чому Трамп переконливо переміг на виборах?

Він був сильніший, він був значно сильніший за Камалу Гарріс. Спочатку — за Байдена, потім — за Камалу. Він показав, що може. Може інтелектуально і фізично. До його віку нема питань, його мізки працюють. І, звичайно, він дав відповіді на багато внутрішніх питань.

Корупція

Що ви відповісте тим, хто каже, що в Україні є корупція?

Те, що в Україні називають корупцією, в інших країнах називають лобізмом. Візьмемо, наприклад, американські гроші. За весь час повномасштабної війни близько $177 мільярдів. Ми не отримали й половини цих грошей. Наведу один приклад. В України є флот хороших вантажних літаків. Коли Америка почала передавати нам зброю, я попросив американську владу надати можливість перевозити її українськими літаками, тоді б ми не платили американським компаніям. Мені не дали такої можливості. Зброю перевозили американські літаки. Ми могли отримати більше зброї — але довелося платити за американські літаки. Це корупція чи ні? Говорячи про корупцію, потрібно запитати — хто до неї причетний? Якщо були $177 мільярдів, а ми отримали половину, то де інша половина? Знайдіть другу половину — і ви знайдете корупцію.