Валерія Суботіна: Я не повернулася з полону

Валерія Суботіна (Карпиленко) – письменниця з Маріуполя, 2015 року пішла служити до прес-служби полку «Азов». Пізніше вона стала прес-офіцером у Донецькому прикордонному загоні. Вже на «Азовсталі» Валерія вийшла заміж за прикордонника Андрія Суботіна. За два дні її чоловік загинув. Сама Валерія потрапила в полон та провела там 327 днів.

Вчора, 26 квітня, вона написала в Фейсбуці, що відчуває зараз, коли вона - повернулась, а сотні її побратимів - ні.

Я не повернулася з полону. Досі. Бо наші ще там. 

Кожного ранку я прокидаюся від будильнику. Вони прикидаються від крику "подъём!!!" 

Коли мені щось потрібно я просто питаю, а вони кажуть: "гражданин начальник, разрешите обратиться" і не завжди отримують... коректну відповідь. 

Я кажу "Привіт. Мій позивний Нава", а вони - "Дежурный по камере - задержанный..." 

Я думаю про них, маючи змогу приймати душ кожного дня і коли обираю яким шампунем сьогодні мити голову. 

Я думаю про них, коли вдихаю аромат квіток і дивлюся на чисте небо не в клітинку. 

Я думаю про них, коли йду рівно, коли спокійно прогулююся... 

Я думаю про них, коли кажу, що у нас все є і нічого не потрібно сьогодні привозити. 

Я думаю про них, коли про мене піклуються лікарі і дають усі необхідні ліки. 

Я думаю про них, коли їм, п'ю, дихаю... просто живу. 

Я думаю про них, коли дивлюся на ці світлини з обміну. Світлини, які є в мене, на яких немає їх.

Та у них мають бути такі самі світлини з дня ЇХ обміну.

Мені потрібен мій АЗОВ.