• Головна
  • «Історія в руках». Проєкт, який не дає забути трагедію Маріуполя, шукає однодумців
10:00, 14 травня
Надійне джерело

«Історія в руках». Проєкт, який не дає забути трагедію Маріуполя, шукає однодумців

Віталій Вискорко — мешканець Рівного, який майже два роки створює з гіпсу макети Маріупольського драматичного театру для демонстрації на різних заходах в Україні та Європі. Щоб просувати інформацію щодо української культурної спадщини та нагадувати людям про злочини росії, він зареєстрував громадську організацію «Історія в руках». Віталій має багато планів і шукає тих, хто хотів би допомагати їх реалізувати. 

«Історія в руках». Проєкт, який не дає забути трагедію Маріуполя, шукає однодумців , фото-1

Запит на фіксування злочинів 

Громадську організацію «Історія в руках» Віталій та Марія Вискорко зареєстрували у липні 2023 року, коли вже мали певний досвід виготовлення макетів для просування питання культурної спадщини та роботи з суспільством. Подружжя живе у Рівному, Віталій понад 15 років займається ліпниною: володіє фірмою, де роблять інтер'єри з гіпсу та фасадний декор з гіпсу і пінопласту. 

«Коли відбулася трагічна подія у Маріуполі, в суспільстві вже був великий запит на фіксування злочинів Росії. Яка традиційно їх заперечує, спотворює, розмиває - ми це бачили й у Грузії, і в Чечні, наприклад, - розповідає Віталій про те, як виникла ідея розробки та виготовлення макетів Драматичного театру, який став символом трагедії Маріуполя. -  Тому першим нашим завданням було не дати можливості знищити пам'ять про це, фізично зберегти та розповсюдити інформацію за межі України». 

Через свої вироби Віталій хотів показувати в різних країнах, що ми маємо свою потужну  історію, а з Росією у нас спільний хіба що кордон. 

«Ми зрозуміли, що ця інформація та наша позиція мало доходить до Європи. Знайомі, які там давно живуть, розповідали, як їм промиваються мозки російською пропагандою, а ми, на жаль, програємо в інформаційному плані. І я подумав, що показувати за межами України такі ключові експонати, як от Маріупольський драмтеатр, буде правильно», - каже Віталій.  

Усе, що пов’язано з макетами Драматичного театру, родина робить виключно на громадських засадах, станом на зараз вдалося досягнути домовленості хіба що на допомогу маріупольської адміністрації у розповсюджуванні макетів. 

Крихкі, як сама історія 

Зробити перший макет Віталій вирішив у квітні 2022 року. Він попросив своїх знайомих дизайнерів та архітекторів допомогти втілити свою ідею — створити макет будівлі театру, який можна було б зібрати з частин. Макет складається з гіпсових деталей та у зібраному вигляді повністю повторює архітектурний проєкт Маріупольського театру в співвідношенні 1:150. Складати такий конструктор непросто: треба з’єднувати деталі одну з одною в певній послідовності, огріхи треба зашпаклювати, зачистити, виріб можна пофарбувати. 

Скрін з відео Віталія Віскорка

«Історія в руках». Проєкт, який не дає забути трагедію Маріуполя, шукає однодумців , фото-2

«Я мав завдання зробити це настільки деталізовано, щоб макет максимально відповідав реальності. Щоб, наприклад, людина, яка не була у Маріуполі, могла чітко зрозуміти, що це була за будівля, - каже автор проєкту. - Ми сподівалися, що цей образ приверне увагу відвідувачів якоїсь платформи чи заходу. І підійшовши, людина просканує Qr-код, який приведе на сайт, де різними мовами можна прочитати про події, які відбулися в Маріуполі. Зараз ми перекладаємо текст французькою, вже працює польська, чеська та німецька».

«Історія в руках». Проєкт, який не дає забути трагедію Маріуполя, шукає однодумців , фото-3

На сайті викладена історія Маріупольського драматичного театру — з будівництва до трагічного бомбардування навесні 2022 року. Автори наголошують, що макети можуть використовуватися в музеях, на виставках, презентаціях в Україні та різних куточках світу. Вони можуть бути також корисними для історичних гуртків та навчальних закладів з історичними факультетами. Можуть зацікавитися й колекціонери, що збирають унікальні конструктори, посольства різних країн та України в інших державах. Рекомендують й для спільних занять вдома з дітьми та людям з порушенням зору/слуху для тактильного вивчення історії.   

«Робота зі збирання макета та вивчення інформації дає можливість зануритися в історичний процес. А ще - наші макети досить крихкі. Власне, як і сама історія», - каже пан Віталій. 

«Історія в руках». Проєкт, який не дає забути трагедію Маріуполя, шукає однодумців , фото-4

Потрібні помічники

Автори проєкту вже передавали декілька макетів театру за кордон. На жаль, до Німеччини не доїхав жоден — макети розбилися при транспортуванні. Доїхав макет до Англії, у Варшаві вже стоїть на виставці з 16 квітня. Але, каже пан Віталій, це теж більше про «односторонню співпрацю» - люди просять передати макети, але зворотного зв'язку поки небагато. 

«Цей об'єкт - драматичний театр - потягнув в нас дуже багато ресурсів, і це не тільки про фінанси. Але було відчуття того, що я його мушу доробити й вивести у світ. Відчуття було дуже сильним, і ми мусили рухатися далі. І прикро, що так важко знаходити тих, хто хотів би долучитися та допомагати. На разі, я два чи три місяці шукаю людину з маріупольців, хто зможе просто вести соцмережі, допомагати мені на волонтерських засадах», - каже пані Віталій. 

В роботі у нього зараз тільки макети драмтеатру — це такий собі соціальний проєкт, який не зупиняється виключно завдяки ентузіазму. Зараз готується шість наборів для того, щоб поставити по драмтеатрах України. Один — у Рівному, інший - у Полтаві. Бо саме ці театри подібні до маріупольського, бо збудовані по типовому проєкту. 

«Історія в руках». Проєкт, який не дає забути трагедію Маріуполя, шукає однодумців , фото-5

«Ще одна модель поїде в Ужгороді, де зараз працює маріупольська трупа театру. Два чи три макети я передам до Франції, де їх зустріне драматург з Маріуполя Ігор Матюшин. Здається, макет стоятиме й в якомусь місті в мерії, - каже Віталій. - Станом на зараз зроблено кілька десятків таких макетів — багато з них стоять по краєзнавчих музеях по всій Україні, в хабах, де збираються переселенці». 

А ще — башта та дзвіниці 

У митця вже є запит й на відтворення у макеті з гіпсу маріупольської водонапірної башти. Вже зв'язалися з головним архітектором міста, тож, зроблена цифрова копія, яку зараз опрацьовують. Але пан Віталій зізнається, що навряд чи він зможе «витягнути» ще й це тільки власним коштом. 

«На жаль, ми ще не продали за донат через сайт жодного конструктора. Усі бажають отримати безплатно, - з сумом констатує чоловік. -  Мене часто запитують, а навіщо це тобі треба? Маріуполь вже окупований, там все зруйновано, навіщо про це взагалі згадувати? А я кажу: а якщо через рік, не дай Бог, умовно не буде Дніпра чи Харкова, то все, про них не згадуємо, не говоримо, отак просто зупинилися і все?»

Збирати макети зараз Віталію допомагають студенти Національного університету водного господарства та природокористування і Рівненського державного гуманітарного університету. Вони разом складають по 5-6 конструкторів одночасно для передачі на експонування. Пан Віталій зізнається, що для нього це ще й символічно: майбутні архітектори та режисери разом починають відновлювати Україну.

А ще рівненський активіст мріє реалізувати проєкт з серією дзвіниць під назвою «Дзвони України».  Він планує створити макети 10 дзвіниць з усієї території України з тих, що подобаються особисто йому. 

«Моя дружина вже понад рік їздить до військового шпиталю, проводить заняття з пораненими. Я хотів їм передати ці макети, щоб складали, але саме для драмтеатру потрібно дуже багато часу, якого у поранених немає, - розповідає пан Віталій. - Тож я вирішив зробити щось простіше та швидше для зібрання з частин». 

Макет драматичного театру спеціально був розроблений великим за розміром, щоб його не можна було поставити десь на поличку в шафу. Такий виріб має стояти на видному місці та привертати увагу людей. А дзвіниці, що задумав виробляти пан Віталій, збиратимуться з кількох модулів, від 6 до 10, залежно від типу. 

«Вони вже не такі складні та великі, їх можна доволі швидко склеїти, пофарбувати, їх можна поставити вдома чи подарувати комусь на свята. Або презентувати це як конструктор, - пояснює автор ідеї. -  Причому на кожній з моделі так само буде зроблений qr-код з інформацією про історію цієї будівлі». 

Вже зараз невгамовний рівнянин працює над доданою реальністю, яка б з’являлася у телефоні: об’єкт має «оживати» чи набувати персонажами, які розповідають цю історію. 

«Тому і для цього проєкту ми шукаємо людей, які зацікавляться цим питанням, щоб записати правдиві історії цих дзвіниць, - каже пан Віталій. - Я не обізнаний досконало у культурології, не занурений в історію настільки, щоб це робити самостійно. Просто уявіть, що можна зробити, якщо до цього долучаться професіонали!». 

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Голос міста
Чи вірите ви в деокупацію Маріуполя?
проголосувало 3728 відвідувачів
Так
56,7%
Ні
35,0%
Забороняю собі думати про це
8,3%
#Маріуполь #драмтеатр
Останні новини
live comments feed...