Як перестати боятися орендованих квартир, - ВІДЕО

Війна перегорнула звичне життя мільйонів українців, які вимушені були залишити свої домівки. Значна частина  цих людей ніколи не орендувала житло до того. І життя у чужих стінах стало для багатьох людей справжнім шоком.

«Я вимушена була виїхати із Маріуполя до Дніпра. Ми просто їхали з родиною у невідомість, у незнайоме місто. І в дорозі проглядали оголошення. Хтось у Дніпрі створив в телеграм-каналі групу, де розміщувалися пропозиції оренди без посередників, від власників, і за рахунок цього квартири були дешевше. Ми власне і не обирали. Над нами висіла загроза опинитися на вулиці, тому ми просто погодилися на першу вільну пропозицію житла на проспекті Гагаріна у Дніпрі. Підписали угоду із власником. Але вже через місяць він повідомив, що збільшує вартість оренди на 5 тисяч грн. Причому зробив це заднім числом, тобто тоді, коли вже взяв гроші в оплату. Ми відчули себе приниженими, безправними. Ми і без того боялися торкатися речей, щоб щось не зіпсувати. А тут ще й таке ставлення. Але ми залишилися там, бо не було куди подітися», - розповідає маріупольчанка історію березня 2022 року.

З тих пір вона з родиною змінила вже декілька квартир, і вже не відчуває такої безпорадності, проте відчуття непевності, нестабільності через те, що родину в будь-який момент можуть попросити залишити приміщення, зберігається і заважає жити повноцінне життя.

Ця історія дуже типова зараз.

Згідно з дослідженням, яке провів  незалежний аналітичний центр Cedos у 2019 році, 20% громадян, які винаймають житло в Україні, вказали на незадовільні умови оренди. Ще понад 20% людей вказали, що не відчувають себе в безпеці у житлі, яке вони орендують.

35% вказали, що не живуть повноцінним життям через те, що вони орендують житло, а не живуть у власному.

Про це під час презентації в Медіацентрі Україна повідомив Іван Вербицький, директор незалежного аналітичного центру Cedos.

У порівняння з 2019-м, ситуація після 2022 року значно погіршилася через велику кількість переселенців.

82% людей, які орендують житло, заявили, що стикалися з упередженим ставленням до себе з різних причин. Вік, стать, адреса реєстрації, наявність дітей, тварин – все це вказують люди, коли розповідають свої історії про те, на яких підставах їм відмовили у житлі.

Тобто в Україні складається ситуація, коли мільйони людей втратили домівки і можливість жити в себе дома, держава не може забезпечити законне право людей на власне житло, самі люди не можуть забезпечити собі таке право, так ще і культура оренди житла така, що не дозволяє людям влаштовувати повноцінне життя.

Основні проблеми такі: 46% вимушені економити і в усьому собі відмовляти через високу вартість оренди, 56% не можуть влаштувати інтер’єр під себе або зробити потрібний ремонт, 10% не можуть завести тварин, а 8% - відмовляються мати дітей через позицію власника орендного житла.

За словами Івана Вербицького, найбільші страхи, які супроводжують орендарів на орендованому житлі – це немотивоване підняття цін, загроза виселення і візити власників квартири (тобто фактично втручання в приватне життя родини).

Так от, виявляється, більша частина цих проблемних питань вже врегульована українським законодавством. Просто закони у нас не виконуються.

«Коли ми розпочали дослідження, ми думали, що в Україні просто не врегульовані питання оренди житла. Але виявилося, що в різних законах є юридичні відповіді на більшість питань. Проблема в тому, що у нас закони не працюють. Їх не виконують», - каже Вербицький.

Саме для поширення цієї корисної інформації в центрі Cedos і розробили брошуру з переліком всіх найболючишіх питань, пов’язаних з орендою житла, як для орендоваця, так і для орендатора.

Основні тези:

Орендодавець не має права виселити вас із орендованого житла. Є тільки три умови, за яких це можливо: ви пів року не платити оренду, ви використовуєте житло не за призначенням (наприклад, влаштували там костел, або розпалюєте вогнище в центрі квартири, або курчат вирощуєте) або родині терміново потрібно заселитися в квартиру особисто. В перших двох причинах рішення про виселення може ухвалити лише суд. В третьому випадку власник квартири зобов’язаний дати вам не менше  2 місяців на пошук нового житла.

Тварини в квартирі. Більшість власників дійсно не бажають орендарів з тваринками. Проте якщо в договорі не прописана заборона – ви можете придбати тваринку. Важливо пам’ятати, що ви несете матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну тваринками. І ще один важливий момент: намагайтеся домовлятися.

Хто платить за ремонт. За законом, капітальні ремонти – це відповідальність власник, поточні ремонти – відповідальність орендаря.

Власник житла не має права приходити в орендовану квартиру. Це порушення приватного життя і діючих норм українського законодавства. Тож ви можете відмовити йому. Виключення такі: якщо в квартирі правоохоронці призначили обшук або сталася надзвичайна пригода – пожежа, потоп, падіння уламків безпілотника тощо. Тому захищайте свої права на приватність, переконують юристи.

Оренда плата за житло тільки на перший погляд здається абсолютно неврегульованим питанням. Насправді ціни регулює ринок (співвідношення попиту та пропозиції)  і совість власника. Деякі власники житла заморозили вартість оренди на період дії воєнного стану, а дехто, навпаки, підвищує ціни до небес.

Впливати на власників в цьому питанні складно, бо якщо попит перевищує пропозицію – ціни ростуть (пригадайте маріупольський досвід, коли в 2014 році деякі власники втричі підняли ціни на квартири для переселенців з Донецька). Але ви можете в договорі оренди прописати умови підвищення: наприклад, не частіше, ніж раз на рік, або у разі підвищення курсу долара більше ніж на 20%. В інших випадках ціна має бути фіксованою протягом всього періоду дії договору.

Юристи радять вирішувати всі спірні питання в суді. Але для цього потрібно мати договір. Він може бути написаний від руки, там можна прописувати в довільній формі всі нюанси, в тому числі право на тварин, гостей, і килим у залі. 

Проте в аналітичному центрі зазначають: дійсно, поки що такої юридичної практики в Україні немає. Ринок оренди дикий, де правила, що прописані в законах, не виконуються. Але ми можемо поступово це змінювати, і почати треба з того, що вивчити свої права.

Ось посилання на брошуру