Перекличка по районах. Яка ситуація в Маріуполі з комуналкою та роботою, - ФОТО

Маріуполь велике місто. Окупаційна адміністрація зосередила зусилля на відновленні лише маленького клаптику у Центральному районі. Ми розпитали людей, що відбувається в різних районах Маріуполя з водою, електрикою, роботою, сміттям та іншим.

І ось що розповідають маріупольці.

Лівобережний район

Місцеві кажуть про нього «дупа світу» (вибачте, але саме так кажуть маріупольці). Якщо в центрі щось роблять і прибирають, то на Лівобережжі немає ані води, ані світла, ані газа. Велика проблема із зв’язком. Часто, щоб зателефонувати рідним, доводиться вибиратись в інший район Маріуполя.

Місцеві вимушені скидатися грошима і купувати один генератор на під’їзд або будинок, якщо він невеликий.

На Східному дуже смердить – в районі багатоповерхівок. В приватному секторі сморід не відчувається.

Сміття не прибирають. Побутове сміття – всюди. 

На відміну від центрального пляжу, на лівобережному до останнього часу лежали тіла загиблих людей. Тому місцеві не ходять до моря. Навіть на прогулянку.

Воду завозять, але точок роздачі дуже мало.

Є магазин. В ньому найбільш необхідні продукти є в продажу. Але коштують дорого. Також привозять машинами підприємці харчі і продають їх прямо з машин.

Взагалі, у мешканців Лівобережжя складається враження, що цей район окупанти взагалі не мають наміру відновлювати. 

До речі, деякі російські пропагандисти про це казали прямо. Але людям хочеться вірити у найкраще.

Поки є розуміння, що до зими тут не з’явиться ні світло, ні газ, тому люди в приватному секторі вже почали із залишків зруйнованих будинків (цегла) будувати пічки в будинках. Сподіваються так пережити зиму.

Центральний район 

Тут дійсно відбуваються зміни. Людей привчають радіти малому – бути щасливими через такі звичайні, побутові речі, як вода або світло. 

Електрику дали в ті багатоповерхівки, які вціліли та там, де є можливість перевірити електрику.

На Гранітній, багато будинків на проспекті Будівельників, бульвар Шевченка, 17 мікрорайон – є  світло.

Але треба зауважити: таке враження, що електрику підводять до будинків або по врімянці, або взагалі через генератори, бо люди не можуть вмикати електроприводи – одразу світ вибиває.

Вода в районі є, але не всюди. І її часто вимикають. 

Дуже багато поривів. Вода підіймається лише на перші два поверхи, зрідка коли вище. Тому що тиск дуже слабий. Пити цю воду неможна. Якість – погана.

Тому потреба в питній воді досі є. Її привозять кожні 2-3 дні. Можна набирати. Точки роздачі  - біля міськводоканалу, «Терраспорту», обласної лікарні, також на перехресті бульвару Шевченка та проспекту Будівельників.

Сміття – проблема. Якщо будівельні залишки ще вивозять, то побутове сміття лише накопичується. Бо його люди «виробляють» щодня, а вивозити нема чим. Майже в кожному дворі є такі накопичення. Вони смердять, там розмножуються криси. І це справжнє лихо для людей, які більшу частину свого життя зараз проводять саме на вулицях. Вони вимушені готувати їжу поруч з цією антисанітарією.

Трупний сморід  - дуже сильний. Особливо біля «Метро».

Приморський район

Ситуація приблизно така ж, як і в Лівобережному районі. Приморський дуже інтенсивно обстрілювали весь квітень, в той час, коли інші частини Маріуполя вже потроху оговтувались.

Зараз у людей складається враження, що там не робиться нічого.

Особливо скаржаться мешканці Черьомушек та селища Моряків.

Там немає ні світла, ні води, ні газу, ні зв’язку. Щоб зателефонувати рідним, люди йдуть пішки на проспект Нахімова.

Завали ніхто не розбирає.

Місцеві кажуть, що на Черьомушках приїхав один екскаватор місяць тому, день попрацював, а потім зник. С тих пір так нічого і не робиться. А там, у мікрорайоні – просто жах і руїни.

Більш-менш пристойна ситуація біля порту, на площі Визволителів. Далі – біда.

Кальміуський район

Світло частково відновили. Наприклад, воно з’явилось в районі Нептуна, але тільки в тих будинках які не постраждали. Таких мало.

Для мешканців району майже недоступна гуманітарка. Люди не можуть діставатись до Метро. Окупанти обіцяють змінити систему роздачі, через пошту, але поки що ситуація така, що отримати допомогу майже неможливо. Немає системи роздачі – одні отримують гумдопомогу по декілька разів, а ніші – жодного.

З водою – біда. Її немає.

Питну привозять лише раз на 2-3 дні. Бувають ситуації, коли людина вистояла в черзі, а питна вода закінчилась. Ходять в приватний сектор у колодязі, але там вода швидко закінчується. Такод беруть воду в джерелах на території парку Петровського. Вода там неякісна, але кращою в районі немає. 

РОБОТА

Попри оптимістичні заяви окупаційної адміністрації, роботу отримати реально лише на розборці завалів.

Окупанти пообіцяли, що точно запустять комбінат імені Ілліча, проте поки що людей, яких беруть туди на роботу, завантажують лише прибиранням сміття на самому заводу та навколо. Інших завдань немає.

Найбільш прийнятною роботою для людей з освітою є робота в окупаційній адміністрації. Але повернулись старі корупційні механізми – влаштуватися на таку роботу можна лише за знайомством та за гроші.

Зарплату обіцяють маленьку – 10 тис. рублів (по курсу 3 тис. грн). Це просто мізерні гроші. Проте краще, ніж нічого.

Поки що ті люди, які влаштувались, жодного разу зарплату грошима не отримували – лише продуктовими наборами.

За розборку завалів теж грошей вистачає не всім, і часто з людьми розплачуються повністю або частково водою та їжею.

Тому основний заробіток в Маріуполі – продажі всього, що залишилось в будинках або було вкрадено під час великого мародерства.

Крім того, маріупольці починають розвивати сферу послуг.

В місті без електрики, на генераторах, можна підстригтися, приклеїти вії та зробити манікюр.

Виглядає це трошки сюреалістично. Як і саме місто в цілому.

ВАЖЛИВО! Друзі, ми не маємо інформації про ситуацію в маріупольських селищах Талаківка, Мирний, Старий Крим та інших. Пишіть нам на пошту, якщо знаєте, що там відбувається. Наша пошта: news@0629.com.ua

ЧИТАЙТЕ НАС В ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛІ МАРІУПОЛЬ 0629. ОБГОВОРЮЙТЕ НОВИНИ В НАШІЙ ГРУПІ В ФЕЙСБУЦІ МАРУПОЛЬ МІСТО-ГЕРОЙ